Бабин Яр: пам’ять і безпам’ятство

11 жовтня 2016 р. в актовому залі Ковельського професійного ліцею зібралися учні групи 22, 24,23, 14, щоб віддати данину пам’яті тим, хто мученицькою смертю загинув в Бабиному Яру під Києвом 75 років тому. Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган та інших громадян. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тис. євреїв.

75-річчя трагедії Бабиного Яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, виховувати молодь на прикладах взаємоповаги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.

Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Ведучі за допомогою відеофільмів «Трагедія Бабиного Яру», «Ми не думали, що йдемо на розстріл» розповіли про смерть і насильство, який панував в Бабиному Яру.

Вивчення документів, спогадів доводить, що територія України стала своєрідним полігоном, де нацистські нелюди опрацьовували методи «остаточного розв’язування єврейського питання». Досить багато відомих письменників і поетів озвучували цю традегіію. Під час години-пам’яті прозвучали поетичні рядки Пауля Целана «Фуга смерті», як на німецькій, так на українські мові, Дмитра Павличка «Бабин Яр», поезія невідомих поетів «Буде суд і буде кара», «Я слухаю розповідь жінки старенької…».

Бабин Яр… Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль. Наша пам’ять. Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю.

Хай завжди над Україну буде мирне небо.

Апогеєм виховної години є виконання пісні «Мирне небо» Тарасюком Владиславом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *