Війна і перемога: біль і пам’ять

«Це потрібно не мертвим,
це потрібно живим…»
Роберт Рождественський

Дивною здатністю наділено людину – пам’ятати минуле. З плином часу до пам’яті однієї людини додається пам’ять другої, третьої, четвертої…, мов струмочок до струмочка, краплина до краплини. Ці струмочки зливаються в струмки, річечки, ріки – так твориться історія.

Минають роки, відлітають у вічність. Але є дати непідвласні рокам.  Найвеличніший знаменний день  в історії нашої країни – це День визволення України від немецько-фашистрських загарбників.

71 рік тому земля нашої нині незалежної держави  була  звільнена від завойовників. 71 рік тому останній фашист покинув землю нашої Батьківщини.

Україна. Її безкрайні поля, зелені ліси і гори, блакитний Дніпро, все  вразила пухлина фашистської чуми. Тисячі танків з чорними хрестами прасували гусеницями українські простори.

Наші дідусі, а можливо і бабусі боролись в роки війни (1941-1945) за наше щасливе майбутнє – за яскраве сонце, за блакитне небо, за волошкове поле, колосисту ниву, за лагідну мамину пісню, щоб ми жили в мирі та дружбі.

З кожним роком їх стає все менше і менше ветеранів Великої Вітчизняної. Що вони для нас? Задумайтеся. Зрозумійте. Без них не було б зараз синього неба, ясного сонця, зеленого лугу …

12 травня 2016 року для учнів І курсу була проведена година спілкування до Дня пам’яті та примирення та 71-річчя Великої Перемоги над нацизмом у Європі на тему «Війна і перемога: біль і пам’ять». Основою цієї години було поєднання історії і сучасності, виховання учнів у дусі патріотизму і любові до Батьківщини.

Поділитися спогадами про ті часи прийшла у гості секретар ради ветеранів у м. Ковелі Батраченко Марія Павлівна. Вона розповіла присутнім про своє нелегке дитинство, про те, де застала її війна. Розповідь Марії Павлівни спочатку була наповнена прикрістю і сумом, але чим ближче вона підходила до знаменної дати – 9 Травня 1945 року, тим частіше на її обличчі з’являлася посмішка, а в змучених часом очах – вогники.

Пригадав гість також і свої шкільні повоєнні роки. Учні змогли перейнятися почуттями розповідаючого, змогли порівняти своє дитинство з дитинством Марії Павлівни.  Запрошена гостя розповідала також про свою роботу вчителя, навчання в інституті, про свою сім’ю.

На зустрічі увазі присутніх були представлені пісні воєнних років,  власні  поезії, які нагадали про нелегку долю тих, кому довелося пережити той жахливий час. Та найбільше сподобалася власні поезії  Батраченко Марії Павлівни.

В німій скорботі схилили голови всі присутні перед світлою пам’яттю тих, хто ціною власного життя  відстояв свободу і наше мирне сьогодення.

Марія Павлівна  відповіла на всі запитання учні, побажала успіхів у навчанні, закликала вести здоровий спосіб життя, щоб бути гідними слави наших нащадків.

«Ми, молоде покоління України, завжди будемо пам’ятати героїчні подвиги нашого народу в роки Великої  Вітчизняної війни. Ми вдячні вам за цю перемогу, за наше мирне життя, за те, що Ви винесли всі жахи воєнного і повоєнного часу, і перемогли»,  – такими словами була завершена зустріч з ветераном.

 

Міністр інформації
Кузьмик Ірина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *